Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 10514 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Отдать голос - виктор Я не призываю никого и никуда и не агитирую никого и ни за что этим рассказом.Тема,конечно,спорная.Есть верующие,которые категорически против каких-либо политических "телодвижений",есть патриоты,которые "стоят в проломе" за свою страну не только в молитве,но и на избирательном участке.Думаю,всюду должно быть откровение от Бога-куда идти и что делать.
Проповеди : Кто не примет Царствия Божия, как дитя, тот не войдет в него. - Сергей Сгибнев Это по вашей вине, уважаемые родители, тысячи мальчишек и девчонок хватают СПИД. По вашей вине они садятся на иглу. По вашей вине рожают неизвестно от кого и бросают своих детей в родильной палате. Вы не потрудились обратиться к Богу за советом, не спросили, как нужно воспитывать детей.
Скажете, - жестоко?! Да! Жестоко! Очень жестоко — родить ребенка и бросить его на растерзание диким животным.
Далеко ли ушли родители сегодняшние? Безбожники, надеющиеся на свои силы, на деньги, на власть, на гороскопы? Они так же бросили своих детей на растерзание духам эгоизма, наркомании, неповиновения, сексуальной распущенности. К кому взывают они?
